Опубликовано: 08.10.2018
Інакше, по-перше, батьків можуть притягти до адміністративної відповідальності і оштрафувати, а, по-друге, без свідоцтва про народження неможливо оформити допомогу, призначену за народження малюка. Куди звертатися, хто повинен це зробити, які документи надати і які труднощі можуть бути під час реєстрації народження дитини, з'ясовував Prostopravo.com.ua.
Реєстрація народження дитини в Україні регулюється Законом «Про реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. (надалі — Закон); наказом Міністерства юстиції «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану» від 18.10.2000 р. № 52/5 (надалі — Правила); наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з ведення державного реєстру актів цивільного стану громадян» від 24.07.2008 р. від 1269/5 (надалі — Інструкція).
Чинне законодавство дозволяє зареєструвати дитину як за місцем проживання її батьків, або одного з них, або за місцем її народження. Місце проживання батьків визначається за штампом реєстрації у паспорті, а місце народження дитини може підтверджуватися довідкою медичної установи.
Оскільки часто трапляється, що фактичне місце проживання родини та місце проживання за штампом у паспорті різняться, слід запам'ятати: орган державної реєстрації актів цивільного стану не може відмовити у державній реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання батька, якщо із заявою про державну реєстрацію народження він одночасно подає заяву про визнання батьківства.
Якщо дитині пощастило народитися під час перебування матері на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі, то державна реєстрація народження проводиться за місцем проживання батьків або одного з них. Місцем народження у такому випадку є місце проживання батьків.
Для реєстрації народження дитини до органу РАЦС необхідно надати такі документи:
письмову (або усну) заяву батьків, одного з них, а якщо батьки самі не можуть з'явитися — інших родичів; паспорт або інші документи, що засвідчують особу батьків (або одного з них); паспорт або документ, що засвідчує особу заявника (якщо заяву подають не батьки дитини); документ, на підставі якого вносяться дані про батька дитини (свідоцтво про шлюб, спільна заява батьків, заява матері). За відсутності свідоцтва про шлюб дані про батька можуть бути внесені на підставі штампу про реєстрацію шлюбу в паспорті; свідоцтво про шлюб, якщо в медичних документах вказана дівоче прізвище, або мати дитини не встигла обміняти паспорт після вступу в шлюб (не подається, якщо шлюб був укладений в тому ж органі РАЦС, де реєструється народження дитини); у разі народження дитини жінкою, якій в організм перенесли ембріон людини, зачатий подружжям з використанням допоміжних репродуктивних технологій, — спільна заява подружжя, що дали згоду на таке перенесення, заява жінки, яка згодна з тим, що батьками дитини будуть записані подружжя з нотаріально завіреної підписом, довідка про генетичну спорідненість батьків з дитиною; медичний документ про народження дитини.На останньому документі зупинимося докладніше. Якщо дитина народжена у медичному закладі, то тут все зрозуміло: для реєстрації подається медичне свідоцтво про народження дитини (форма 103/о). Однак багато матерів вирішують народжувати дитину вдома. Останнім часом у пресі з'явилася інформація про зміни в порядку реєстрації дітей, народжених не в медичній установі, яка згодом була спростована Міністерством юстиції. Дійсно, ніяких змін у порядку реєстрації народження на той момент не було. Плутанина, швидше за все, була викликана різночитанням чинних норм.
Щоб уникнути плутанини, Мін'юстом 17.03.2011 р. були внесені зміни до Порядку реєстрації актів цивільного стану, якими прямо передбачено, що у разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма 103-1/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545. Інструкцією також передбачено подання заяви двома свідками, присутніми на пологах удома.
У разі народження дитини у транспортному засобі подається акт з підписом посадової особи (капітана, командира, начальника тощо), а також двох свідків і лікаря або фельдшера. Якщо лікаря або фельдшера у транспортному засобі не було, додатково подається довідка про перебування дитини під наглядом медичного закладу (форма 103-1/о).
У разі народження дитини за кордоном, якщо її народження не було зареєстровано у країні народження, подається медичний документ про народження, виданий компетентним органом країни народження, відповідним чином легалізований.
І лише за умови, що у батьків немає жодного з вищенаведених документів про народження дитини, реєстрація народження здійснюється на підставі рішення суду про встановлення факту народження дитини цією жінкою.
Дуже добре, коли дитина народжується у зареєстрованому шлюбі і обоє з подружжя є її батьками. Проте життєві ситуації бувають різними.
За загальним правилом, якщо дитина народилася у шлюбі, дружина записується матір'ю, а чоловік — батьком дитини.
Винятки:
у разі якщо судом встановлено режим окремого проживання подружжя, дитина, народжена після 10 місяців, не вважається дитиною чоловіка; наявність спільної заяви подружжя про те, що чоловік не є батьком, і одночасно заяви матері та батька дитини про визнання батьківства.Якщо дитина народилася до 10 місяців від дня розірвання шлюбу, батьками записуються колишнє подружжя. Однак якщо протягом 10 місяців після розлучення мати дитини вийшла заміж, батьком дитини визнається новий чоловік.
Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, досить спільної заяви матері та батька про визнання батьківства. До речі, таку заяву можна подати і до народження дитини. У такому випадку до неї потрібно додати довідку з медичної установи про вагітність.
Заява про визнання батьківства може бути подана через представника (на підставі нотаріально посвідченої довіреності) або надіслано поштою (підпис на заяві має бути завірений нотаріусом).
Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі і заява про визнання батьківства відсутня, дані про батька, а також по батькові дитини записуються зі слів матері.
І наостанок кілька слів про такі важливі речі, як прізвище, ім'я та по батькові дитини.
Якщо у батьків спільне прізвище, воно надається і дитині. А якщо прізвища різні, за згодою батьків дитина отримує або прізвище одного з батьків, або подвійне прізвище. Якщо ж батьки не можуть порозумітися у цьому питанні, суперечку може розв’язати суд.
Власне ім'я також визначається за згодою батьків. Цікаво, що дитині можуть надати не більше двох власних імен, якщо інше не передбачено звичаями національної меншини, до якого належать батьки. Суперечку про вибір імені також може вирішити суд.
По батькові дитини утворюється від імені власного батька. Якщо у батька подвійне ім'я, по батькові утворюється від одного з імен на вибір батька. На прохання батьків по батькові може бути утворено відповідно до їхніх національних традицій або не надаватися взагалі.
