Опубликовано: 08.10.2018
Згідно ст. ст. 47, 116 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові його трудову книжку і провести з ним розрахунок у день звільнення. У разі, якщо працівник був відсутній на роботі в день звільнення, вищевказані органи зобов’язані провести розрахунок не пізніше наступного дня.
Виходячи з ситуації, описаної в питанні, необхідно розглянути 2 варіанти дій
Варіант № 1 – коли співробітник був офіційно оформлений і йому не виплатили розрахунок.
Дія перша – звернення до судових органів з позовом про виплату належної суми.
При цьому, належними доказами виконання співробітником трудових функцій на даному підприємстві будуть:
наказ про прийняття на роботу, копію якого співробітник має право вимагати; запис у трудовій книжці, яку в день звільнення роботодавець зобов’язаний видати співробітникові; наказ про звільнення співробітника, копію якого співробітник має право вимагати від роботодавця; крім перерахованих вище документів, це можуть бути також інші докази, які підтверджують факт виконання співробітником певних трудових функцій на підприємстві.
Дія друга – звернення до правоохоронних органів та органів прокуратури з заявою про порушення кримінальної справи і з вимогою провести на підприємстві перевірку за фактом невиплати заробітної плати.
Статтею 175 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат.
Дія третя – звернення до податкових органів із заявою про проведення перевірки.
Дія четверта – розміщення негативної інформації в мережі Інтернет.
Останнім часом в мережі Інтернет з’являється все більше спеціалізованих сайтів, на яких колишні співробітники діляться як позитивної, так і негативною інформацією про своїх роботодавців. Мені здається, поява негативного відгуку про компанію на одному з таких сайтів не кращим чином позначиться на її іміджі.
Варіант № 2 – коли співробітник був неофіційно оформлений і йому не виплатили розрахунок.
Якщо співробітник був неофіційно оформлений і йому не виплатили розрахунок.
В принципі, всі перераховані вище дії будуть можливі і для випадку, коли співробітник був неофіційно оформлений в компанії.
Однак, різниця полягає лише в тому, що співробітнику проблематично буде довести в судовому порядку існування трудових відносин між ним і компанією, оскільки ніяких офіційних документів він надати не зможе. Тому в таких випадках співробітникові необхідно буде запастися додатковими доказами.
Дані поради є універсальними, але не вичерпними, виходячи з чого, кожен громадянин має право захищати свої інтереси будь-якими доступними способами, які не суперечать нормам чинного законодавства.
Якщо співробітник працював офіційно і йому не виплатили розрахунок.
Відповідно ст. 47 кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачає обов’язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку:
«Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У випадку звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника ».Стаття 116 КЗпП України передбачає строки розрахунку при звільненні:
«При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму ».У випадки виникнення проблеми, Ви можете звернутися з письмовою заявою до Державної інспекції України з питань праці.
Також Ви можете звернутися в Генеральну Прокуратуру України за місцем знаходження підприємства з письмовою скаргою на роботодавця.
Якщо ж Ваші скарги в Генеральну Прокуратуру України за місцем знаходження підприємства, державну інспекцію України з питань праці не подіяли, відновити своє право Ви можете в судовому порядку.
Для цього вам необхідно подати позовну заяву до суду.
Стаття 117 КЗпП України передбачає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні:
«У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку . При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору ».
