Опубликовано: 21.10.2018
Історія міста Лисичанськ
14 листопада 1795 р. на річці Лугані був побудований Луганський ливарний завод. Перша шахта Донбаса в Лисичій балці видала вугілля в квітні 1796 р. Біля рудника виникло перше шахтерське поселення.
До 1802 р. казений кам’яновугільний рудник був єдиним потужним підприємством вугільної промисловості, яка зароджувалася, не лише на Донбасі, але й у цілій Росії.
До середини 30-х років XIX ст. рудник в Лисичій балці був основним вуглевидобувним районом на Донбасі, який видавав три чверті вугілля, який добувався в краї.
З середини XIX ст. за шахтерським поселенням міцно закріпилася назва Лисичанськ. Лисичанськ входив у Лисичанську волость Бахмутського повіту Єкатеринославської губернії.
3 травня 1879 року було відкрито рух на залізничній гілці Попасна -Лисичанськ, а у 1895 році введена в експлуатацію залізнична лінія Лисичанськ-Куп’янськ, яка дозволила транспортувати лисичанське вугілля в Харків і далі на північ.
В 1925 році Лисичанськ віднесений до категорії поселень міського типу. В результаті значного розвитку, особливо у 30-і роки, робоче селище Лисичанськ в 1938 р. було перетворене у місто.
З липня 1942 р. по лютий 1943 р. та з березня по вересень 1943 року тривала окупація міста.
У 1952 році Лисичанськ отримав статус міста обласного підпорядкування і до 1978 року був центром Лисичанського району. До середини 60-х років Лисичанськ сформувався в теперішньому вигляді. Привілля та Новодружеськ у 1963 році, отримавши статус міст, залишились в адміністративному підпорядкуванні Лисичанської міськради.
