Опубликовано: 21.10.2018
Перенесення приватизації копанні «Башнефть» на невизначене майбутнє призведе до формування значної дірки в бюджеті Росії. Бюджет був складений з розрахунку зростання цін на нафту, і приватизація повинна була його збалансувати. Прем’єр-міністр Дмитро Медведєв заявив у вівторок, 16 липня, про те, що давно оголошена продаж компанії «Башнефть» відкладається на невизначений термін. Агентство Reuters підкреслює в спеціальному аналітичному огляді, що російська влада ніяк не пояснили раптове перенесення продажу, хоча перед цим всіляко рекламували приватизацію «Башнефть». Офіційні представники компаній, прес-секретарі уряду і президента відмовилися коментувати скасування приватизації. Джерело Reuters у Кремлі заявив, що російські еліти просто побилися між собою, і «причиною скасування стала спроба утримати групи впливу від того, щоб вони перегризли одне одному горло напередодні виборів». Незважаючи на економічну кризу, уряд вирішив, що скасування приватизації і діра в бюджеті безпечніше, ніж скандал перед виборами, які повинні «дати старт президентської кампанії Путіна 2018 року». Аналітики Reuters вважають, що скасування продажу «Башнефть» і заміна Путіним ключових фігур в своєму оточенні, зокрема Сергія Іванова — ланки одного ланцюга. Перед самою скасуванням продажу в ЗМІ з’явилися короткі замітки про те, що, незважаючи на заборону участі державних компаній в придбанні «Башнефть», на торги було подано заявку від Ігоря Сечіна, керівника «Роснефти». «Роснефть» є по суті державною компанією — велика частина її акцій через систему різних фірм належить державі, і продаж «Башнефть» «Роснефти» означала б просте перекачування грошей з одного сейфа в інший, не принісши в бюджет нічого. Але вивести Сечіна зі складу претендентів не вдалося — довелося скасовувати торги. На «Башнефть», колишню власність башкирського керівництва, націоналізовану в результаті скандалу з шахрайствами, претендували 10 різних організацій, в тому числі «Лукойл» Вагіта Алекперова, цілком лояльного Кремлю бізнесмена. Але карти сплутала заявка «Роснефти» — вона привела до скандалу між віце-прем’єром Аркадієм Дворковичем і Ігорем Сечіним, главою «Роснефти», викликала шквал листів в Кремль. У відповідь мовчання Путіна було сприйнято як перемога Сечіна — торги були перенесені на невизначений час. Reuters зазначає, що сам президент заборонив використовувати для приватизації державні позики (що обессмислівает приватизацію в принципі), і перенесення торгів дозволить Сєчіна акумулювати кошти. Через санкції він позбавлений можливості взяти кредит на Заході. На думку економістів, перенесення приватизації «Башнефть» завдав чергового удару по іміджу Росії, як надійного економічного партнера — жоден іноземний інвестор більше не хоче вкладати гроші в країну, де немає чітких правил і «своїм все, чужим — закон». Про продаж головного нафтового гіганта, який зосередив у руках держави майже всю видобуток нафти, «Роснефть», ніхто вже й не думає. Продаж мала принести до бюджету 11 мільярдів доларів, де їх тепер взяти — невідомо. Росіянам навряд чи варто чекати підвищення пенсій і зарплат напередодні виборів — на це, на увазі зростання військових витрат і стагнації цін на нафту, розраховувати не доводиться. Національний резервний фонд, за підрахунками аналітиків, буде вичерпаний в 2017 році, а дефіцит бюджету з працею вдасться утримати на рівні 3% вже в цьому році. Уряду залишається тільки мріяти про диво -раптове підвищенні цін на нафту, пише Reuters.
