Опубликовано: 24.10.2018
Наразі хімічна кастрація практикується у ряді країн Європи, зокрема, у Великобританії, Німеччині, а також у Туреччині, Ізраїлі та в інших державах світу, пише газета « Неділя Закарпатські новини ».
Подібну спокуту за злочин пропонують запровадити і в Казахстані.
У сусідній Польщі також нещодавно набув чинності закон про хімічну кастрацію. Більше того, там відкрили для населення реєстр педофілів. Кожен зможе зайти на сайт міністерства юстиції та ознайомитися з іменами 768 засуджених, які зґвалтували дітей віком до 15 років. Більшість поляків ініціативу влади сприйняли позитивно. Жодна з великих громадських організацій, а також правозахисники не виступили проти цієї ідеї.
Ще цікавіше діють із педофілами у США. Там у паспорти засуджених за сексуальні злочини проти неповнолітніх ставлять спеціальні позначки. Крім того, за подібні дії там у деяких штатах можуть або засудити до страти, або ж до довічного ув’язнення.
А от в Ірані тих, хто скоїв сексуальне насилля проти дітей, привселюдно вішають.
У цьому році уряд Індії також видав указ про введення смертної кари за зґвалтування неповнолітніх віком до 12 років.
Смертна кара за сексуальні злочини щодо дітей діє і в Афганістані, Китаї, Саудівській Аравії, Пакистані.
Цікаво, що під час опитування, проведеного працівниками Інституту проблем управління імені Горшеніна, 62,5% опитаних заявили, що особи, які вчинили особливо тяжкі злочини проти дітей, мають бути страчені.
Звичайно, до такої жорсткої міри покарання у нас вдаватись ніхто не буде, однак посилити відповідальність за насилля над дітьми таки варто.
Тож чому стають педофілами і як жертвам пережити сексуальне насилля
Про це газета «Неділя Закарпатські новини» поцікавилася у психолога Руслани ТИМЧИК.
«Одностайної думки щодо того, що спонукає людей вступати у сексуальний контакт із дітьми, немає. Часто це виникає після вживання алкоголю, – наголосила вона. – Іноді у людини справді існує потяг лише до дітей, як, скажімо, у декого лише до представників своєї статі. Але такі випадки нечасті. Зазвичай ґвалтують маленьких дівчат дорослі одружені чоловіки. Найгірше таке трапляється у колі родини. Але існує ще один нюанс. Часом педофілами стають ті, хто сам колись пережив насилля. Не обов’язково воно має бути сексуального характеру. Можливо над хлопчиком у дитячому віці знущалися батьки або друзі, а коли він підріс, став озлобленим на весь світ і таким чином намагається компенсувати нестачу любові.
Що ж стосується жертв, то панікувати батькам не можна, кричати чи критикувати дитину – також. Але робити вигляд, що нічого не відбулося, теж не варто. Із дитиною обов’язково потрібно говорити, але в лагідній формі. Навіть якщо дівчинка-підліток сама дала привід для рішучих дій ґвалтівнику, ні в якому разі не слід їй дорікати, влаштовувати допит, чому вона так зробила. Пояснювати все потрібно обережно, адже після того, що трапилось, вона й так перебуває у стресовому стані. Найкраще в такому випадку звернутися до спеціаліста, який допоможе дитині впоратися з проблемою».
zakarpatpost.net
