Опубликовано: 24.10.2018
У далекому 2007 році мені пощастило відвідати США по програмі Work&Travel USA. Можливо, якось зберусь з думками та напишу цілу серію статей про цю поїздку і 4 місяці перебування там. Та сьогодні я б хотів поговорити про інше.
Як і будь-якій людині, зароблені гроші мені та друзям хотілося час від часу тратити на себе. Тому, частенько, на вихідних ми вибиралися в так звані shopping mall. Це такі величезні торгові комплекси, зазвичай розташовані поза містом, де можна купити все що завгодно, від техніки і шмоток, до машин та цілих будинків. Головною умовою перебування там були гроші. Маєш гроші – їдеш і купуєш, все, що душа забажає.
І не зважаючи на досить мізерну по американським міркам зарплату, я все-таки міг собі позволити поїхати «по магазинам» у вихідний день. Товарів у магазинах було більш ніж достатньо, вибір просто вражаючий, а ціни взагалі – те що треба, рядовому українському студенту по обміну.
Так ось, під кінець мого перебування в США я почав відчувати, що потроху перетворююся в шопоголіка. Мені хотілось купити ту чи іншу річ, незалежно від того, скільки вона коштує, і чи вона взагалі мені потрібна.
І тільки ось тепер мені стало настільки цікаво, що я вирішив розвідати, що з це за стан такий – шопоманія . Хто такі шопоголіки, та чи можна позбутися цієї поганої звички.
Як вияснилось, все набагато серйозніше, ніж здається на перший погляд. Багато людей через неможливість купувати речі, навіть доходять до крайніх мір, стають на грань самогубства, оскільки хвороба, якщо її ніяк не обмежувати, прогресує. Людина тратить гроші, не може зупинитися, влазить в борги, при цьому купуючи абсолютно непотрібні їй речі.
Існує декілька видів шопоманії. Манія розпродажів притягує шопоголіків низькими і доступними цінами. Манія етикеток заставляє купувати брендові речі. Гаджет аддукція – ілюзорний рай любителів новинок і сучасних технологій.
Хоча хвороба не визнана офіційно у всіх країнах, але всюдисущі любителі різних досліджень та опитувань уже вияснили, що цією хворобою частіше хворіють жінки, через домінування правої половини мозку, яка керує почуттями та емоціями.
Але, як на мене, то просто так склалось, що жінки частіше ходять по покупки та слідкують за сімейним бюджетом, тому і підсідають на різноманітні скидки. Крім того, це ще один спосіб емоційної розрядки, адже після покупки ще однієї хорошої та не дорогої речі відчуваєш своєрідне задоволення та гордість від вдало вкладених грошей. Але це все до тих пір, поки не починаєш тратити занадто багато і купувати непотрібні речі з уцінкою.
І як не дивно, корені даної проблеми знаходять дуже глибоко, ще в дитинстві. Шопоголіки – це зазвичай надто розбалувані дітки, які за допомогою покупок намагаються привернути до себе втрачену увагу та любов. Або ж навпаки, діти, яким в дитинстві не вистачало батьківської любові. Роблячи дорогі покупки, вони хочуть, щоб їх помітили і оцінили.
Як бути? Американці пропонують блокувати хворобу антидепресантами, для лікування також необхідна психологічна допомога. Хоча, до того як братися за крайні міри, можна спробувати вирішити проблему самостійно.
Головне – це визнати, що проблема все-таки існує. Можна попрохати когось з друзів пройтись із вами по магазинами. Заздалегідь скласти список необхідних покупок и взяти обмежену кількість грошей.
Але, найбільш важливо, під час цього походу постаратися прибрати той «вакуум незадоволення» в душі, який неможливо заповнити непотрібними тратами.
Придумайте собі хобі, те, що ви вмієте добре робити, або ще не вмієте, але дуже хочете навчитися. І в цьому аспекті допомога рідних та близьких людей буде просто неоціненна, адже саме їх любов та турбота стануть справжніми ліками від цієї хвороби.
Бажаю вам не перетворюватися в шопоголіків, рахувати не чужі, а лише власні гроші, та не піддаватися спокусам.
