Опубликовано: 25.10.2018
Підприємство уклало ЗЕД-контракт № 1 із нерезидентом і отримало за ним попередню оплату за готову продукцію у євро. Під час виготовлення продукції виникли певні зміни щодо її асортименту й ціну, тому уклали новий контракт № 2 також у євро. За ним відвантажили виготовлену продукцію із відстроченням платежу. Частку суми за ЗЕД-контрактом № 2 нерезидент перерахував. На решту оплати, що дорівнює сумі, отриманій за ЗЕД-контрактом № 1, нерезидент надіслав додаткову угоду: про зарахування попередньої оплати за контрактом № 1 у рахунок погашення зобов’язань за контрактом № 2. Чи правомірно уповноважений банк відмовив провести таке зарахування?
За логікою, якщо неможливо виконати ЗЕД-контракт № 1 на встановлених у ньому умовах, підприємство-експортер має повернути нерезидентові отриману від нього інвалюту. Тобто цю заборгованість можна вважати грошовим зобов’язанням перед нерезидентом. Нерезидент, своєю чергою, також має грошове зобов’язання перед підприємством — оплатити продукцію за ЗЕД-контрактом № 2. Тож наявні зустрічні однорідні вимоги з потенційною можливістю їх зарахування.
Проте відмова банку провести таку операцію правомірна. Причина — пункт 4 постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.2016 № 410 (далі — Постанова № 410). За цим пунктом уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
П(С)БО не містять чітких рекомендацій про порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій отримання відсоткового валютного кредиту. Тому в бухгалтерів виникають запитання. Причому наразі бухоблікові процедури впливають і на облік з податку на прибуток, що може спричинити нарахування штрафів. Розповімо про те, як ров’язувати такі проблемні ситуації.
Нагадаємо, що за відвантажену продукцію (товар) підприємство має отримати виручку протягом 180 календарних днів з моменту оформлення митної декларації ( ст. 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР , далі — Закон № 185; п. 1 Постанови № 410 ). За порушенні цього строку нараховують пеню в розмірі 0,3% суми, не одержаної в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом НБУ на день виникнення заборгованості, тобто на 181-й день ( ст. 4 Закону № 185 ).
Варіантом виходу із цієї штрафонебезпечної ситуації може бути розірвання ЗЕД-контракту № 1 із поверненням попередньої оплати нерезидентові й отриманням від нього решти оплати за ЗЕД-контрактом № 2. Або український експортер може залишити ЗЕД-контракт № 1 у спокої, якщо здатен виконати у майбутньому всі його умови. Але тоді нерезидент мусить сповна сплатити залишок суми у євро, відстроченої за ЗЕД-контрактом № 2.
