вход на сайт

Имя пользователя :
Пароль :

Восстановление пароля Регистрация

Драйвовий прихильник Чугайстра

Опубликовано: 06.11.2018

Коли людина хоче освіжитись, вона зазвичай приймає душ. Перша декада червня своєю дощовою гіперактивністю сформувала у мене таке враження, що природа освіжатиме волинський край доти, доки він по-справжньому не відкриє обійм палкій літній спеці. А ось людині, в якої я нещодавно брала інтерв’ю, будь-яка погода не страшна. Та і вдачею він завжди готовий до всіляких пригод.

Пропоную вашій увазі постать  Руслана Кусаковського. 

У соціальних мережах і молодіжних колах Луцька відомого як  Повстанець .

–      З чим у тебе асоціюється мінливість сучасних погодніх умов? 

–  З нестабільністю, навіть дечим з політичною ситуацією в Україні. Взагалі така погода чимось і моє життя нагадує. Від прохолоди до спеки, від зливи до сухого вітру…  Але якби все було стабільно, життя було б вже не життямТак що зміни приймаю без остраху.

–          Який час у році в тебе улюблений?

–         Весь, що стосується літа. Однозначно.

–          Що символізує літо у твоєму характері?

–         Радість, позитив,  динамічний настрій , тепле піднесення.

–          Два найяскравіших спогади за минуле літо

–         Атмосфера відпочинку з кращими друзями на Світязі протягом чотирьох днів. Так душевно проводили вечори з піснями під гітару за багаттям, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Ночували в наметах, чесно кажучи,  настрій світязької ночі  не передати жодними словами.

А ще влучно закарбувались у пам’яті  ігри у страйкбол  на серпневих вихідних. Драйвова можливість потренуватись фізично і емоційно приміряти на себе роль бійця. Це не зрівняється з жодною комп’ютерною стрілялкою. Як на мене, це одна з ігор, яка найбільше наближена до реальності, особливо траєкторією польоту кульок і відчуттями від ударів.

 

– Чим займаєшся, коли намагаєшся відволіктися від робочих буднів?

–         Я працюю за фахом — радіотехніком. Робота досить цікава, але у вільний від неї час я надаю перевагу активному відпочинку. Взагалі, вдома я не засиджуюсь. Люблю їздити на велосипеді, прогулюватись лісом, вдосконалювати навички орієнтування на природі.  Туризм  – те, до чого постійно тяжіє моя душа.

 

Пригадай свою найцікавішу мандрівку

–         Фестивал ь «Захід-2012» . Одразу вразила велитенська черга, але воно було того варте. Взагалі у перший день підрахували понад 10 тисяч людей. Земля буквально тряслась, після виступів «Тартака» весь газон був повністю витоптаний.  Пісня «Наше літо» зір вала  фурор . Єдине, що трохи засмутило, п‘яні індивідууми, які час від часу задобрювали навколишні кущі і один панк, який ледь очуняв після того, як чотири години курив коноплю і зомлів.

–          Чи є така точка в Україні, до якої завжди прагнеш серцем?

–         Є для мене таке місто, до якого завжди хочеться повертатись. Кожного разу,  коли я у Львові, я відкриваю його для себе по-новому.  Пам’ятаю, колись в липні майже опівночі я спостерігав на краєвидом міста із вершини Високого Замку. Там же я і познайомився з одною прекрасною львів’янкою…Досі перед очима ті сотні людей, сотні машин, нічні трамваї, розмаїті вогники міста Лева…  і ми вдвох над усім цим невгамовним виром життя … 

Тааак, асоціації зі Львовом у мене завжди чарівні.Востаннє я був там на концерті «Тіні Сонця», одного зі своїх улюблених українських гуртів. Там зустрів чимало друзів-націоналістів, час провели чудово.  Ніколи не забуду тих неймовірних відчуттів від “Пісні Чугайстра”.  Я і досі, коли їжджу на велику  (велосипеді — Авт.)  в лісі і слухаю у навушниках цю композицію, відчуваю наче розчиняюся в природі.

–          Якби ти міг отримати в дар якусь фантастичну властивість, чого б ти забажав?

–         Хмм… напевно все-таки таких здібностей, якими володіли козаки-характерники. Наприклад, отаман Сірко. Завжди приваблювали ці містичні метаморфози. Ну і, звісно, хотів би мати здатність бачити різних істот, на зразок славнозвісного Чугайстра. З ним би познайомився найпершим ділом, як то кажуть :)

–          Мистецький твір, який перевернув твоє світобачення –         Книга Любка Дереша  «Трохи пітьми» . Цікава книга, повна вибагливої психоделіки, несподівані контрасти, боротьба раціональності з абстрактим і віртуальним. За основу сюжету взяті реальні епізоди із фестивалю «Шипіт». Це саме той один з небагатьох творів, які я прочитав на одному диханні.

–          Пісня, яку, на твій погляд, неодмінно повинен почути кожен українець

–         Коливаюсь між двома варіантами із репертуару «Тартака», але зупинюся все-таки на  «Я не хочу бути героєм України» . Варто виходити зі стін звичок хвалебних чи меланхолійних пісень про Батьківщину. Потужний вокал, відповідний ритм і крицево сильний зміст викривають правду історії та сучасності. Я вважаю, що  саме ця композиція здатна сколихнути єство кожного українця!..

І на постскриптум.

Чого побажаєш тим, хто побачить це інтерв’ю?

     Акценти авторки:

                                                                       “Побільше життєвого драйву”   :lol:  —  розшифрований постскриптум  http://prostopleer.com/tracks/4409948ve8T   мп3 “Пісня Чугайстра” гурту “Тінь Сонця”

http://nashe.com.ua/song/1865  текст “Пісні Чугайстра”

Вам також буде цікаво

Поиск по сайту
Меню
Реклама на сайте
Архив новостей
Реклама на сайте

Реклама на сайте







Архив сайта
Информация
www.home-4-homo.ru © 2016 Copyright. Все права защищены.

Копирование материалов допускается только с указанием ссылки на сайт.