Опубликовано: 06.11.2018
Коли людина хоче освіжитись, вона зазвичай приймає душ. Перша декада червня своєю дощовою гіперактивністю сформувала у мене таке враження, що природа освіжатиме волинський край доти, доки він по-справжньому не відкриє обійм палкій літній спеці. А ось людині, в якої я нещодавно брала інтерв’ю, будь-яка погода не страшна. Та і вдачею він завжди готовий до всіляких пригод.
Пропоную вашій увазі постать Руслана Кусаковського.
У соціальних мережах і молодіжних колах Луцька відомого як Повстанець .
– З чим у тебе асоціюється мінливість сучасних погодніх умов?
– З нестабільністю, навіть дечим з політичною ситуацією в Україні. Взагалі така погода чимось і моє життя нагадує. Від прохолоди до спеки, від зливи до сухого вітру… Але якби все було стабільно, життя було б вже не життям . Так що зміни приймаю без остраху.
– Який час у році в тебе улюблений?
– Весь, що стосується літа. Однозначно.
– Що символізує літо у твоєму характері?
– Радість, позитив, динамічний настрій , тепле піднесення.
– Два найяскравіших спогади за минуле літо
– Атмосфера відпочинку з кращими друзями на Світязі протягом чотирьох днів. Так душевно проводили вечори з піснями під гітару за багаттям, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Ночували в наметах, чесно кажучи, настрій світязької ночі не передати жодними словами.
А ще влучно закарбувались у пам’яті ігри у страйкбол на серпневих вихідних. Драйвова можливість потренуватись фізично і емоційно приміряти на себе роль бійця. Це не зрівняється з жодною комп’ютерною стрілялкою. Як на мене, це одна з ігор, яка найбільше наближена до реальності, особливо траєкторією польоту кульок і відчуттями від ударів.
– Чим займаєшся, коли намагаєшся відволіктися від робочих буднів?
– Я працюю за фахом — радіотехніком. Робота досить цікава, але у вільний від неї час я надаю перевагу активному відпочинку. Взагалі, вдома я не засиджуюсь. Люблю їздити на велосипеді, прогулюватись лісом, вдосконалювати навички орієнтування на природі. Туризм – те, до чого постійно тяжіє моя душа.
Пригадай свою найцікавішу мандрівку
– Фестивал ь «Захід-2012» . Одразу вразила велитенська черга, але воно було того варте. Взагалі у перший день підрахували понад 10 тисяч людей. Земля буквально тряслась, після виступів «Тартака» весь газон був повністю витоптаний. Пісня «Наше літо» зір вала фурор . Єдине, що трохи засмутило, п‘яні індивідууми, які час від часу задобрювали навколишні кущі і один панк, який ледь очуняв після того, як чотири години курив коноплю і зомлів.
– Чи є така точка в Україні, до якої завжди прагнеш серцем?
– Є для мене таке місто, до якого завжди хочеться повертатись. Кожного разу, коли я у Львові, я відкриваю його для себе по-новому. Пам’ятаю, колись в липні майже опівночі я спостерігав на краєвидом міста із вершини Високого Замку. Там же я і познайомився з одною прекрасною львів’янкою…Досі перед очима ті сотні людей, сотні машин, нічні трамваї, розмаїті вогники міста Лева… і ми вдвох над усім цим невгамовним виром життя …
Тааак, асоціації зі Львовом у мене завжди чарівні.Востаннє я був там на концерті «Тіні Сонця», одного зі своїх улюблених українських гуртів. Там зустрів чимало друзів-націоналістів, час провели чудово. Ніколи не забуду тих неймовірних відчуттів від “Пісні Чугайстра”. Я і досі, коли їжджу на велику (велосипеді — Авт.) в лісі і слухаю у навушниках цю композицію, відчуваю наче розчиняюся в природі.– Якби ти міг отримати в дар якусь фантастичну властивість, чого б ти забажав?
– Хмм… напевно все-таки таких здібностей, якими володіли козаки-характерники. Наприклад, отаман Сірко. Завжди приваблювали ці містичні метаморфози. Ну і, звісно, хотів би мати здатність бачити різних істот, на зразок славнозвісного Чугайстра. З ним би познайомився найпершим ділом, як то кажуть :)
– Мистецький твір, який перевернув твоє світобачення – Книга Любка Дереша «Трохи пітьми» . Цікава книга, повна вибагливої психоделіки, несподівані контрасти, боротьба раціональності з абстрактим і віртуальним. За основу сюжету взяті реальні епізоди із фестивалю «Шипіт». Це саме той один з небагатьох творів, які я прочитав на одному диханні.
– Пісня, яку, на твій погляд, неодмінно повинен почути кожен українець
– Коливаюсь між двома варіантами із репертуару «Тартака», але зупинюся все-таки на «Я не хочу бути героєм України» . Варто виходити зі стін звичок хвалебних чи меланхолійних пісень про Батьківщину. Потужний вокал, відповідний ритм і крицево сильний зміст викривають правду історії та сучасності. Я вважаю, що саме ця композиція здатна сколихнути єство кожного українця!..
І на постскриптум.
Чого побажаєш тим, хто побачить це інтерв’ю?Акценти авторки:
“Побільше життєвого драйву” :lol: — розшифрований постскриптум http://prostopleer.com/tracks/4409948ve8T мп3 “Пісня Чугайстра” гурту “Тінь Сонця” http://nashe.com.ua/song/1865 текст “Пісні Чугайстра”
