Опубликовано: 13.01.2019
Спілка сільгоспвиробників Тальнівського району перетворилася на штаб боротьби із рейдерством
14 років тому до райцентру Тальне, що в Черкаській області, дійшла нова мода - тут почали створювати Спілку сільгоспвиробників району. Не сказати, що аграрії аж надто переймалися її створенням та існуванням. Але коли в сусідніх районах спілки заснувалися, мусили відрапортувати й у Тальному. Мовляв, спілка є, голову обрали, документи в порядку. Спочатку на зібрання ходили, як раніше на партійні збори: і не хочеться, і часу шкода, а мусиш іти та сидіти там...
Господи, як вже це все остогидло! Невизначений статус сільгоспземель, недолуге законодавство і ще більш недолуге його виконання, нездатність органів влади захистити інтереси аграріїв чи принаймні не допустити грубого нехтування елементарними нормами. Зволікання, приписки, відписки, а потім «тітушки» і кров! Ми не слідчі і не судді, аби впевнено вказувати пальцем на винуватців і постраждалих - сподіваємося, що тут неупереджено розберуться ті, кому слід це робити, однак таких скандалів вдосталь у кожному районі. І з цим потрібно щось робити. Що вдіяти, якщо закон не в змозі чи не хоче захистити? Показову та прогнозовану відповідь дали аграрії Тальнівського району, об’єднані у районну спілку сільгоспвиробників - організацію, яку прийнято вважати мертвонародженою та недієвою
Однак вже півтора роки тальнівські сільгоспвиробники вочевидь подумки дякують тому чиновнику, який додумався об’єднати їх у спілку Останнє десятиріччя повільно, але впевнено земля набирала ознак товару Причому товару досить дорогого та конкурентного.
- Усе почалося з рішення Верховної Ради передати право розпоряджатися землею із сільських рад на райдержадміністрації, а згодом - у Держкомзем, - каже голова Спілки сільгоспвиробників Тальнівського району Руслан Лисенко. - Приблизно два роки тому власник Тальнівського КХП, депутат обласної ради Олександр Коротков розпочав рейдерське захоплення земель у членів нашої спілки. Схема застосовувалася проста: місцеві аграрії, які звикли, що їм нічого не загрожує, вайлувато, неспішно готували документи на продовження терміну оренди державної землі. Однак спочатку в РДА, а потім і в обласному Держземагентстві щось пішло не так. Знаходилися якісь дрібні причини, несуттєві причіпки - й документи поверталися орендарям. Тобто фермерам не відмовляли остаточно, але й не задовольняли прохання автоматично продовжити термін оренди. Люди навіть і не насторожилися як слід. Думали, в усьому винна наша чиновницька бюрократія...
Однак із нового 2014 року тальнівські сільгоспвиробники один за одним стали отримувати повідомлення, що оскільки вони вчасно не переоформили договори оренди, їхню землю тепер орендує інший господар. Невдовзі з’ясувалося і його ім’я - Олександр Коротков, депутат обласної ради, вчорашній затятий регіонал, власник Тальнівського КХП.
- Років із 10 тому мене викликали в райдержадміністрацію, - згадує керівник СТОВ «Онопріївське» Іван Терещук. - Попросили взяти в оренду «неудобки» - землі, що розташовані на горбах. Мовляв, виручай, Кіндратовичу, бо земля гуляє, а державі за неї треба отримувати гроші. Я погодився зі скрипом. Кілька років витратив на те, щоб довести цю землю до пуття. Почав збирати непогані врожаї. Коли термін оренди підходив до кінця, подав на його продовження. Але виявилося, що на цю, відтепер гарну землю, знайшовся новий претендент - Олександр Коротков. Сам він намагається не світитися. Оформляє оренду на підставних фермерів - людей, які не мають ні освіти, ні техніки, ні коштів. Мені під формальним приводом відмовляють, а землю передають підставному фермеру від Короткова, - розповідає Терещук.
Схожа історія трапилася і з керівником СВАТ «Новомайданецьке» Олександром Мегеєм.
- Я обробляв 200 гектарів державного поля. Земля була вкрай необхідною, оскільки тримав і продовжую тримати велике дійне стадо корів. Продукцію продавав на Миколаївський молокозавод, хоча й думав про власне розширення - планував збудувати лінію з переробки молока й розливу в пляшки готової продукції. Однак не судилося.
Спочатку мене довго водив за ніс і придумував будь-які причини відмови екс-голова Тальнівської райдержадміністрації Микола Бардадим. Очевидно, він мав свої інтереси від того. Згодом землі забрали - у Держкомземі переоформили оренду ділянки на Короткова. І це попри те, що на цій ділянці знаходиться водонапірна башта, яка Короткову геть не потрібна, і він може з легкістю залишити село без води. Що цікаво: я платив майже 350 тисяч орендної плати, а Короткову ця ж ділянка обходиться трохи більше 200 тисяч. Звісно, держава втратила більше 100 тисяч гривень на рік, а руки нагріли нечесні чиновники з Держкомзему. Хоча я не здаюся - тривають судові процеси, дійшов уже до Верховного Суду.
За рік «віджим» землі з більшим чи меншим ступенем скандальності трапився ледь не в кожному селі району. Аграрії побачили, що відсидітись, склавши руки, не вдасться. Засідання спілки почастішали. Вони давно перестали бути формальністю.
- Тепер це штаб боротьби із земельним рейдерством Короткова, - каже Руслан Лисенко. - Одним із перших своїх рішень сільгоспвиробники припинили постачання зерном елеватор Короткова. Хай возить зерно десь здалеку, витрачає кошти на перевезення. Спілка найняла власного юриста - Ларису Белявську, яка професійно слідкує за терміном закінчення оренди, правильно з юридичної точки зору оформлює документи, відстоює у судах наші інтереси. Неабияк допомогло рішення Верховної Ради, яке заборонило Держкомзему передавати землю в оренду олігархам без погодження із сільською радою. Хоча цього мало. Ми чекаємо на закон, яким рішення про оренду землі в селі знову передадуть сільським радам. Адже не секрет, що зараз чиновники Держкомзему просто-напросто торгують державною землею. Нині розцінки на отримання гектара державної землі коливаються від 300 до 400, а подекуди й до півтисячі доларів. Звісно, наші районні аграрії таких грошей не мають.
А в Короткова вони є.
Нову силу сільгоспвиробників Тальнівського району продемонстрували два недавні випадки.
У селі Лісовому люди Короткова у дві години ночі заїхали на поле, яке раніше обробляв місцевий фермер Михайло Глийовий. 44 гектари землі були захоплені ще з осені, описаним раніше способом - через Держкомзем. Багатій не надто переймався тим, що місцеве Держземагентство навіть не встановило меж відтятої ділянки. Ніби розбійник вночі на поле заїхав потужний трактор. Його супроводжували чотири джипи охорони. Тракторист замість «віджатого» поля загнався на людські паї і почав дискувати посіяний ячмінь.
- О другій годині ночі я за звичкою глянув на поле, - розповідає 64-річний Михайло Глийовий. - Бачу, заїхав трактор із потужними фарами. Я вдягнувся і кинувся до свого автомобіля. Дорогою подзвонив односельцям, щоб поспішали на допомогу. Приїхав. Бачу, на дорозі стоять чотири джипи з охороною. Кинувся до тракториста. Кричу: «Що ж ти робиш?» Той сидить у кабіні й не виходить. Дивлюся, а до мене біжать охоронці з джипів. Почали молотити кулаками. Кричу: «Хлопці, я ж старий чоловік, депутат районної ради». Били доти, поки не збили з ніг. Я знепритомнів і упав. Коли очуняв, бачу, що їдуть машинами наші селяни. Нападники кинулися до своїх джипів і почали тікати просто по пшениці. Витолочили вщент кілька гектарів. Хлопці за ними. Ті почали стріляти з пістолетів. Пробили колесо машини Володі Надюка, - каже Глийовий.
Рятуючись від розлючених селян утечею, нападники забули про трактор. Селяни загнали його на свою базу.
За кілька днів у Лісове приїхало з півсотні «тітушок». При собі мали бити, ножі, боксерські рукавиці. Вимагали віддати трактор.
Та того дня Спілка сільгоспвиробників району проводила у Тальному попереджувальний страйк проти побиття фермера Глийового. Центральну площу міста заполонили півсотні тракторів і півтисячі селян. Усі вони організовано поїхали на Лісове. Викликали міліцію, яка обшукала «тітушок» і, по суті, врятувала їх від народного гніву. Напад було відбито. Зараз аграрії спільно допомагають Глийовому поправити здоров’я та готуватися до тривалих судових процесів.
Ще за тиждень представники Короткова прислали до сільської ради Зеленькова повідомлення, що мають заїхати та передискувати 33 гектари землі, які раніше використовували під городи місцеві вчителі та лікарі. Піврічне поневіряння зі зверненнями до Черкаського держземагентства результату не дало. Оскільки рішення про зміну орендаря було ухвалено восени - до виходу постанови про погодження із сільськими радами, шансів зберегти землю у сільських вчителів і лікарів майже не лишалося. А люди, які мали ділянки площею по 99 сотих, вже посадили картоплю та засіяли поля ячменем і пшеницею. Сподіватися на милість Короткова було марно. Селяни вдалися до крайнього заходу - перекрили трасу Золотоноша - Умань. Юристи проконсультували їх, як це зробити правильно та не порушити при цьому закон. Подіяло. Наступного дня в Зеленьків прибув виконувач обов’язків керівника обласного відділення Держземагентства Роман Прудкий. Вислухавши вагомі аргументи юриста Белявської, він вимушений був визнати винуватцем скандалу свою організацію. Пан Прудкий пообіцяв, що землю у вчителів ніхто не відбере.
- Об’єднання аграріїв у Тальному починає приносити свої плоди. Останні два наскоки місцевого олігарха закінчилися нічим. Є надія, що так само буде і з наступними, - сподівається голова Спілки сільгоспвиробників Тальнівщини Руслан Лисенко.
Юрій Стригун
